Звукоізоляція повітряного шуму

У сучасному будівництві несучі огороджувальні конструкції, як правило, проєктуються вже з урахуванням їх звукоізолюючої здатності, яка в першу чергу визначається їх масивністю. При цьому діапазон значень ізоляції повітряного шуму конструкціями стін та перекриттів коливається в інтервалі ΔRw = 45 – 55 дБ. З точки зору завдання збільшення звукоізоляції дані вихідні значення називаються «власною звукоізоляцією конструкції.

Практика показує, що в даний час індекс ізоляції повітряного шуму для міжповерхових перекриттів та стін між квартирами повинен бути не менше ΔRw = 62 дБ (на 10 дБ вище нормативних вимог). Тільки при такому показнику звукоізоляції можна реально говорити про акустичний комфорт. Однак навіть перекриття з індексом 62 дБ не зможе забезпечити повної тиші в приміщенні спальної кімнати, якщо, наприклад, сусід зверху пізно увечері вирішив подивитися в своєму кінотеатрі новий бойовик. При цьому індекс ізоляції повітряного шуму для міжкімнатних стін бажаний не менше ΔRw = 52 дБ, що також на 5 дБ вище найжорсткіших для цього випадку норм ДБН В1.1-31:2013.

Тому якщо шумоізоляції існуючих огороджувальних конструкцій недостатньо, її збільшують за допомогою додаткових конструкцій, ефективність яких оцінюється значеннями додаткової звукоізоляції повітряного шуму. При цьому в силу об'єктивних фізичних причин величини значень додаткової звукоізоляції коливаються в інтервалі ΔRw = 0 – 25 дБ.

Підвищення звукоізоляції шляхом збільшення маси конструкції вважається малоефективним заходом. Наприклад, збільшення товщини цегляної стіни (з 120 мм до 250 мм) призводить до підвищення індексу ΔRw не більше ніж на 6 дБ. При цьому в два рази зростає навантаження на основу, а товщина додаткової конструкції становить 130 мм.

Основні принципи ефективної додаткової звукоізоляції відомі вже дуже давно - повинні застосовуватися легкі багатошарові облицювання з чергуванням звукопоглинаючих та звуковідбиваючих шарів. Звукова хвиля, по черзі долаючи шари, поглинається, відбивається в зворотному напрямку, знову поглинається і, тим самим, загасає. Завдяки цьому звукоізолююча здатність конструкції істотно зростає. Однак, вся складність полягає в практичній реалізації таких конструкцій.

Для традиційних каркасно-обшивних облицювань наявність жорстких зв'язків (звукових містків) між стіною (перекриттям) і каркасом облицювання істотно обмежує їх звукоізолюючу здатність, незважаючи на наявність всередині ефективного звукопоглинання, а також кількох шарів обшивки. Через звукові містки вібрації практично без втрат передаються на фінішні листи облицювання і далі перевипромінюються ними в приміщення. В такому випадку з потенційно можливих 10 – 15 дБ додаткової звукоізоляції де факто залишається від 2 до 6 дБ при загальній товщині конструкції більше 100 мм. Однак є потужна сила, яка «лобіює» виконання таких конструкцій і по сьогоднішній день. Це будівельники-оздоблювальники, які, керуючись бажанням зробити все якомога міцніше і надійніше, виключають з конструкцій навіть штатні пружні прокладки (типу стрічки «Діхтунгсбанд» виробництва концерну «Кнауф»), не кажучи вже про складніші в монтажі пружні елементи.

У даних умовах досить вдалою виявилася спроба створити конструкцію додаткової звукоізоляції, яка повністю готова до застосування. Йдеться про панельні системи SPS , що випускаються з 1999 року в різних модифікаціях. У даній системі технологічно вирішені основні проблеми недостатньої звукоізоляції широко поширених каркасно-обшивних облицювань: відсутній каркас, панелі монтуються до поверхні, що захищається тільки через віброізолюючі вузли кріплень. До бічних стін та перекриття торці панелей примикають через пружні прокладки. Завдяки цьому панельна система SPS має індекс додаткової ізоляції повітряного шуму ΔRw = 9 – 18 дБ при товщині 50 – 130 мм.

При цьому завдання збільшення звукоізоляції широко поширених каркасно-обшивних облицювань шляхом незначного доповнення їх конструкції як і раніше є вкрай актуальним. Для підвищення звукоізолюючої здатності таких облицювань принципове значення має влаштування вузлів кріплення каркаса до поверхні, що захищається. Новорозроблене і апробоване рішення являє собою підвіс-кріплення Віброеластік , що представляє собою металеву обойму з робочим пружним елементом, виконаним зі спеціального еластомеру Sylodyn.

На сьогоднішній день випускаються різні модифікації віброізолюючих  кріплень Віброеластік, найбільш популярні з яких,  стінові і стельові,призначені, відповідно, для монтажу каркасних звукоізолюючих облицювань та підвісних стель.

Підвісна каркасно-обшивна звукоізолююча стеля товщиною 150 – 200 мм на підвісах Віброеластік, збільшує індекс ізоляції повітряного шуму перекриттям на ΔRw = 19 – 23 дБ.

Для того, щоб уявити собі, що на практиці означають ті чи інші значення власної і додаткової ізоляції повітряного шуму представлені наступні таблиці:

Що таке хороша власна ізоляція повітряного шуму

Низький показник власної ізоляції повітряного шуму	Середній (нормативний) показник власної ізоляції повітряного шуму	Високий показник власної ізоляції повітряного шуму
ΔRw = 40 – 50 дБ	ΔRw = 50 – 55 дБ	ΔRw = 55 – 65 дБ

  Що таке хороша додаткова ізоляція повітряного шуму

Низький показник додаткової ізоляції повітряного шуму	Задовільний показник додаткової ізоляції повітряного шуму	Високий показник додаткової ізоляції повітряного шуму
ΔRw = 1 – 6 дБ	ΔRw = 6 – 11 дБ	ΔRw = 11 – 21 дБ